/Files/photogallery/2.png

У ЗДО №5 "Роднічок" працює музичний керівник - Шестова Інна Олексіївна та Затьоскіна Галина Йосипівна

/Files/images/oteitb5mjg0.jpg

У дитячому садку створені умови для музичного виховання: є музична зала з фортепіано, музичний центр, що сприяє залученню дітей до чарівного світу музики, дитячі інструменти.

Кожного ранку музичні керівники проводять з дітьми зарядку - 5-10 хвилин бадьорих рухів під веселу музику допомагають малюкам остаточно прокинутись на зарядитися енергією на весь день. Після цього для кожної групи заплановані розваги - веселі танці, співи та ігри, знову ж таки під музичний супровід.

/Files/images/konsultacyja.jpg

/Files/photogallery/muzika_v_zhitti_ditini.jpg/Files/photogallery/poradi_do_ranku_kopija.jpg

/Files/images/barnotes.gif

Музичний зал...тут творяться дива

І казка в ньому часто ожива

Артисти наші хоч маленькі

Зате розумні та гарненькі.

Музичний керівник в садочку - чарівник

Що свято дітям дарувати звик.../Files/images/qTBWGQ.gif

/Files/images/оркестр.gif

Основні види діяльності музичного керівника у дошкільному закладі

Відповідно до посадових обов’язків, вимог методики музичного виховання муз керівникові необхідно здійснювати таку діяльність:
1.Проводити заняття у кожній віковій групі двічі на тиждень відповідно до графіка роботи. Це вимагає значної попередньої підготовки: добір й розучування музичного репертуару, необхідного для роботи, розробка й планування засвоєння програмових навичок, підготовка наочного матеріалу, приладдя, прослуховування музичних записів.
2. Планувати й проводити індивідуальні заняття.
3. Діагностувати рівень музичного розвитку дітей.
4. Складати сценарії свят, розваг, підбирати музичний матеріал, відповідати за їх підготовку та проведення.
5. Керувати роботою вихователя у сфері музичного розвитку дітей шляхом індивідуальних консультацій та групових занять.
6.Під час консультацій музкерівник ознайомлює вихователів із планом роботи, розучує з ними дитячі музичні твори, звертаючі увагу на ті вміння і навички, якими має оволодіти кожна дитина, обговорює проведені заняття (відзначає успіх та труднощі дітей, пояснює, як можна їм допомогти), добирає репертуар для програвання на ранковій гімнастиці, інших заняттях, прогулянках тощо. На групових заняттях для вихователів муз керівник систематично вдосконалює навички дітей у галузі пісні й руху. Розучує з ними твори для індивідуального і колективного виконання на святах і під час розваг. При цьому бере до уваги здібності кожного педагога. Кількість консультацій та занять залежить від музичної підготовленості вихователів.
7. Вести роботу з батьками, залучаючи їх до загального процесу музичного виховання.

/Files/images/qHij6X (1).gif

Чарівний світ музики

Музика - дивовижне джерело людської любові до світу. Це найвеличніший і найпрекрасніший винахід, який володіє зрозумілою для всіх мовою краси. Музика єднає людей усього світу різних за національністю, освітою, релігією, переконаннями. Це краса, яка постійно врятовує світ. Вона народжується від натхнення однієї людини і викликає його в серцях величезного людства. Це мова душі, яка має велику силу і здатна врятувати чи знищити.Музика, яка являє собою гармонійне сполучення найбільш приємних для людини звуків, володіє великою цілющою силою. Вона покращує настрій і самопочуття, знижує втомлюваність, концентрує увагу і підвищує життєвий тонус. Покровитель музики Орфей був цілителем, а Ескулап ~ бог медицини в давніх греків, визнавався музикантом.Музика здатна підвищити інтелектуальні здібності людини, зробити її добрішою, мудрішою, красивішою. Дослідження педагогів та психологів переконливо підтверджують, що музика охоплює ранні сфери психіки людини: сенсорику, моторику, емоції. А тому її вплив на загальний психічний розвиток особистості досить істотний (ідеться про творчість, духовність, інтелект). Оскільки ж емоційні здібності мають емоційно – рухову природу, вони проявляються дуже рано й становлять основу для всебічного розвитку малюка, насамперед забезпечуючи формування початкових елементів пізнавальної активності./Files/images/0_44dd7_7cbd4c58_S.gif
Музика має супроводжувати людину все життя як добрий ангел, захищаючи серце від образи, жорстокості і лютості. Музичне мистецтво впливає на душу людини, її почуття і розум. «Таємниця музики в тому, що вона знаходить невичерпне джерело вираження там, де мова замовкає.» (Е Гофман) Ми захоплюємося людиною, яка вміє щедрою рукою посіяти зернятко гармонії в душі дітей засобами музики. Щасливий той педагог, котрий може розмовляти з душею дитини завдяки мистецтву. Людина, якій дано відчувати тонкий світ і відтворювати його в звуках – щаслива.Перша зустріч із музикою має відбутися ще в череві матері, де вона буде лунати поряд із биттям найдорожчого серця і в теплому всесвіті любові розповідатиме про мудру красу великого світу.Музична мова краси має стати зрозумілою і необхідною для дитини. Використання музичних творів у педагогічному процесі благодатно впливатиме на розвиток дітей.Сучасні музичний керівник і вихователь під час музичної діяльності орієнтуються загалом на програмовий репертуар для дітей, але водночас активно намагаються його збагатити новітніми надбаннями з різних публікацій, з живого досвіду колег, з нещодавно почутого з телепередач, радіо тощо. Здається, пошук такого репертуару підпорядковується гуманній меті — оновленню змісту музично-театралізованих розваг, свят, музичних занять. Але, на жаль, за браком часу поза увагою педагогів, а відтак і дітей залишаються чудові, педагогічно спрямовані дитячі пісні, мелодії, ігри, хороводи з чинних програм, з деяких давніх, але актуальних для сьогодення видань. Вони не входять у побут малюків, не стають їхніми друзями, дитячими, так би мовити, шлягерами, не спонукають їх як емоційний сигнал, наприклад до добрих вчинків і виконання деяких доручень, до самостійних музичних проявів тощо. Через такі реалії дітей позбавляють спілкування зі значною кількістю музичних творів, виявляється незадіяним величезний виховний потенціал мистецтва!Як установити сприятливий для виховання дошкільника баланс між усталеним, програмовим, перевіреним часом і новим додатковим, нерідко тимчасовим (водночас якісно хорошим) дитячим репертуаром? Чи є такий варіант рішення, який може стати оптимальним для сьогодення?Насамперед вважаємо, що програмовий репертуар варто збагачувати додатковим і розцінювати це загалом як позитив для музичного розвитку дітей. Усебічний досвід — педагогічний, експериментальний, науковий — підказує, що потужним резервом для встановлення бажаного балансу може стати активне запровадження програмового репертуару (переважно такого, що не обирається до свят і розваг) вихователем і навіть помічником вихователя у повсякденну життєдіяльність дітей. Зауважимо, не лише у процес занять із різних позамузичних видів діяльностей, а й протягом усього дня і щоденно.Вихователеві варто започатковувати таку традицію в роботі з дітьми, починаючи з груп раннього віку. Наприклад, співати в побуті пісні, за допомогою яких повсякденні повторювані дії (миття рук, одягання, підготовка до прогулянки тощо) стануть для дітей привабливими ритуалами [13]. Доречними тут стануть пісні: «Ведмедик іде на прогулянку» і «Ведмедик прийшов з прогулянки» (сл. С. Макшанцевої, муз. А. Філіпенка); «Весело крокуємо» (сл. О. Коробко, муз. М. Раухвергера); «Ми навчилися ходить» (сл. Є. Макшанцевої, муз. Л. Дичко); «Всі малята люблять митись» (сл. Т. Бабаджан, муз. Т. Попатенко) тощо.Слова останньої з названих пісень свідчать самі за себе:1. Буль, буль, буль, дзюрчить водиця,
Всі малята люблять митись.
Ось так, гарно як, гарно як.2. Руки з милом вимивали,Щічки й ніс не забували.Ось так, гарно як, дуже гарно як.3. Не лінились вимить вуха,Потім витертись досуха.Ось так, гарно як, гарно як.3. Ми помились, хоч маленькі.Он які тепер чистенькі.Ось так, гарно як, дуже гарно як./Files/images/1f7144a34a363c3e8edb7b391619406b.gif
Загалом робота досвідчених педагогів із дітьми раннього віку переконливо доводить, що найвпливовіші засоби виховання й організації життєдіяльності малюків — емоційні, серед яких найпершими є музика, спілкування, рухи, гра, іграшка. Багато хто з вихователів пересвідчився в успішності, правомірності, доцільності використання засобів музичної діяльності в педагогічній повсякденній роботі, скористався орієнтовним плануванням із нещодавніх публікацій. Упевнена, збагачуючи повсякдення дітей музикою, піснею, вихователь поступово стане помічати дивовижне враження від свого доречного співу, помітить «економію» часу на вправлянні дітей у певному режимному процесі, побачить, як охоче йому підспівують малюки і вже самостійно беруться за певну справу, відчує теплоту спілкування з дітьми, підмітить поновлення сил дітей і емоційного настрою в процесі забави, хороводу тощо.Щоб підібрати музичний твір для дошкільників, необхідно враховувати головне - музичний геній не повинен залишити до себе байдужим. Мова краси зрозуміла людям різного віку, тому не потрібно відбирати твори за критерієм доступності дітям. Дорослі поняття "легко" і "важко" діти не сприймають. Мистецтво, яке не захоплює, не може виховати яскраву особистість. Тому необхідно звернутися до всесвітнього джерела людської культури: музичної класики. Час - справедливий критик. Він відсіяв усе незначне, безталанне, сіре і доніс із століття в століття справжні шедеври мистецтва. Музика має нести красу. І малюків, як і все доросле людство, вражають звуки музики А. Моцарта, А. Вівальді, Л. Бетховена, П. Чайковського, І. Баха, Ф. Шопена. Геніальна музика має вдосконалений гармонійний склад і володіє великою силою натхнення. Але вміти сприймати музику - це справжній талант уяви. Яким має бути слухання, щоб музика викликала естетичну насолоду?По-перше, музику треба використовувати так часто, щоб вона увійшла в життя дітей і була впізнавана ними. В основі естетичної насолоди музикою лежить уява. Вона допомагає викласти музичну структуру, побачити і відчути її настільки, щоб очікувати улюблену музичну фразу. Збіг очікування добре значимого і улюбленого фрагмента з реальним розвитком музичної фрази і створює почуття задоволення.По-друге, під час слухання музики дошкільниками необхідно враховувати психологічні особливості дітей, їхню надзвичайну емоційну чутливість і здатність до чуттєвого сприйняття. Дошкільникам легше, ніж дорослим, побачити кольори музики, відчути її духмяність, смак, настрій. Тому зустріч із музикою їм може подарувати Цілий букет відчутті в.По-третє, щире слухання завжди викликає бажання "увійти" в музику, злитися з нею в єдине ціле. Емоційність дошкільників наполягає на тому, щоби вдячні слухачі не пасивно сприймали, а діяли під музику: створювали хореографічну фантазію, перетворювали пензлик на диригентську паличку і дарували їй танець у повітрі, заплющували очі і на "внутрішньому екрані" бачили музику, малювали під її звуки. Щоб дитина почула музику, вона повинна відкрити себе для музичних переживань і мати змогу виразити їх.Під звуки "Сумної пісеньки" П.І. Чайковського діти перетворюються на дерева і прощаються зі своїм листям. Сумні, сповнені глибокої любові звуки наповнюють світлим сумом гілки дерев, роблять їхні рухи мелодійно-пластичними і лагідними. "Музика допомагає увійти в образ, відчути настрій природи". Під музику А. Вівальді "Пори року" діти заплющують очі і бачать кольори музики. Ця вправа допомагає дітям встановити зв'язок між музикою і кольорами, явищами природи, її настроєм.Під час малювання музика створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, які допомагають розвитку творчості.Музика допоможе розвинути уяву дитини, подарує їй творчі крила і з натхненням покличе маленького художника до створення краси./Files/images/bibilinda4.gif

У моєї дитини свято! (поради батькам)/Files/images/EfosWx.gif

Чи кожний малюк отримує задоволення від участі у святкових ранках? Чому деяким дітлахам подібні заходи не до душі? Як повинні вести себе батьки, щоб їх дитина не розчарувалася у святі? На ці хвилюючі питання ми сьогодні постараємося дати відповіді!
Для нас, дорослих, готовність до свята – це, насамперед, святковий стіл та бездоганне вбрання. Але для маленької дитини – це завжди сильні емоційні переживання та маса нових вражень. І для того, щоб ці враження були позитивними, дитину потрібно підготовити, настроїти на подію.
Щоб уникнути проблем та перетворити дитячий ранок у справжнє свято не тільки для дитини, але й для усієї сім’ї. замисліться про те, чому для Вас так важливо, щоб дитина виступила. Ви бажаєте, щоб дитина отримала задоволення від власного виступу чи це батьківське самолюбство? (не варто вважати, ніби те, що добре Вам, добре й дитині);
спитайте у себе: а чи дійсно повинна моя дитина вчити віршики для «Дідуся Мороза», вдавати із себе зайчика чи танцювати навкруги ялинки? Адже від цього не залежить її майбутнє життя и не повинні залежати Ваші з нею відносини! (Заставляючи дитину робити те, що їй не подобається, навіть із найкращих спонукань, навряд чи Ви зробите її впевненішою у собі);
А ще уявіть собі, що дитина пропускала у садочку музичні заняття та репетиції і не володіє музичним матеріалом до свята(не знає слів пісень, рухів таночків) і вийшла виступати разом з підготовленними дітьми. Як вона буде почуватися? Звичайно, буде розвиватися комплекс неповноцінністі та невпевненості у собі. І винні будут насамперед батькі, які без особих причин протримали дитину вдома...
Якщо ж дитина хворіла-потрібно переписати слова пісень та хороводів та вивчити з дитиною вдома, щоб вона могла співати з усіма. Але танці така дитина вже танцювати не зможе, тому що не знатиме рухів. Тому велике прохання - приводьте діток на музичні заняття , тому що саме на них ми готуємося до свят, вчимо музичний матеріал та вивчаємо рухи до таночків та хороводів! І тоді ваша дитина зможе почуватися справжним артистом.
Дід Мороз (незалежно від того, чи вірить у нього дитина) не повинен перетворюватися у засіб маніпулювання чи символ педагогічної відплати…Наприклад, достатньо ненав’язливо, по мірі наближення 31 грудня, нагадувати дитині, щоб вона не забувала слухатися батьків, інакше Дід Мороз залишить її без подарунків. І тоді, чим молодша дитина, тим більше вона починає мучитися сумнівами, чи дійсно вона отримає подарунок від доброго дідуся і чи заслуговує вона його взагалі. Дорослі попали у точку – вони «вдарили» по найболючішому місцю малюка – його вірі у казку та дива. Тепер малюк боїться зробити зайвий крок, який може бути розцінений дорослими як невірний. І чим ближче свято та день роздачі подарунків, тим більше зростає тривога та напруження у дитини. А довгоочікуваний подарунок вона сприймає скоріше як свідоцтво своєї слухняності, ніж як один із приємних ритуалів святкування Нового року;
віднесіться до підготовки простіше, не нагнітайте обстановку, не вимотуйте дитину домашніми репетиціями та читанням моралей. Якщо перетворити нудне заучування у цікаву гру – дитині самій стане цікаво;
пам’ятайте, що не всі діти створені для сцени. Деякі з них відчувають сильні переживання з приводу того, що їм прийдеться розповідати віршик перед глядачами та Дідом Морозом, інші з задоволенням вчать вірші і раптом у самий відповідальний момент не можуть виголосити ні слова. Дитина може розгубитися у присутності великої кількості глядачів. Не варто хвилюватися - рано чи пізно діти звикнуть виступати перед іншими людьми. А якщо Ви бажаєте виховати вільну дитину, як не буде боятися сцени, не обмежуйте круг її спілкування, не забувайте хвалити дитину за будь-яку її ініціативу, завжди намагайтеся зрозуміти, ставте себе на її місце та підтримуйте її;
завжди намагайтеся знайти час, щоб відвідати святковий ранок за участю свого малюка, бо маленькі дітки виступають в першу чергу не перед аудиторією, а саме перед своїми мамами ти папами. Зверніть увагу: коли дитина виступає, вона дивиться Вам у вічі, шукаючи в них підтримку та схвалення. А тепер уявіть, що їй нікому буде дивитися у вічі…
не забувайте, що Новий Рік буває тільки раз на рік. Дозвольте дитині хоча б раз на рік побути просто самою собою, навіть якщо для неї найвищим щастям стане можливість відсидітися на стільці до кінця святкового ранку);
якщо (не дай Бог) дитина захворіла і не може піти на ранок, Ви повинні підтримати дитину, пояснити, що це не останнє свято, і, обов’язково, після видужання запросіть її друзів та влаштуйте маленьке компенсаційне свято./Files/images/EfosWx.gif

/Files/images/41e88305d715398539c4e9f43786ea4b.gif Правила поведінки батьків на дитячому святі

Ласкаво просимо на дитяче свято до нас!
І з правилами ознайомиться ми пропонуємо ВамМи в музичному залі раді бачити всіхЗавжди звучать тут пісні, дитячий сміх.І щоб свято було спокійніше, веселіше,Не треба брати з собою грудних дітей.Втомляться, будуть плакати, і кричати,Недобре артистів відволікати.У день свята ви постарайтеся раніше встати.Щоб на ранок в д / з вчасно попасти.Щоб Ваша дочка чи ваш синКостюм надіти спокійно зміг.А ось фотоапарат та камеру візьміть,І обов'язково все свято зніміть.А що ж можна? Запитаєте ви нас!Ми дуже просимо, дорогі вас,Оплесками підтримувати дітей,Щоб артистами стали скорійше.А якщо вже довелося вам запізнитисяТо постарайтеся нікому не заважати.Ви між номерами паузу дочекайтесяПройдіть в зал і біля дверей сідайте.І не забудьте зняти пальто і шапки.Зніміть чоботи, одягніть тапки,А краще туфлі на високих підборах.Щоб усі навколо сказали: «Ах! Який у Вас гарний смак!»Ще хочемо, друзі вам запропонуватиСвої таланти в залі виявляти.Читати вірші, співати пісні, танцювати,Жартувати, на святі нашому роль зіграти.Танцюйте, співайте, веселіться з намиІ знайте, чекаємо завжди мидуже зустрічей, приємних з вами!/Files/images/4439822.png

/Files/images/Слайд10.JPG /Files/images/Слайд11.JPG /Files/images/Слайд8.JPG

/Files/images/460285813.gif

/Files/images/5_2__1.gif

В закладі дошкільної освіти №5 "Роднічок" закінчена діагностика здібностей дітей з музичного виховання у 2018-2019 навчальному році за наступними критеріями:

Критерії діагностики

музичних здібностей дітей молодшого дошкільного віку.

Сприйняття музики

Третій рік життя Четвертий рік життя
1.Зосереджує увагу при спілкуванні з дорослим та під час прослуховуванні музики. 2.Радісно реагує на звучання знайомої мелодії (впізнає знайомий твір). 3.Слухає незнайомі музичні твори від початку до кінця, проявляє зацікавленість до супроводжуючого музичний твір наочного матеріалу. 4.Розрізнює на слух низький та високий регістри. 5.Слухає та сприймає роз’яснення дорослого стосовно характеру та змісту музичного твору. 1.Виявляє зацікавленість до прослу-ховування музики, емоційно відгу-кується на неї. 2.Розрізнює не музичні звуки(звуки природи, гомін міста, голоси птахів та звірів) та музичні(звучання музичних інструментів, спів). 3.Наявність улюблених музичних творів. Проявляє бажання прослу-ховувати їх ще раз. 4.Уважно слухає музичний твір від початку до кінця. Виявляє емоційний відгук на нього руховою активністю. 5.Розрізнює на слух низький та високий регістри, ототожнює з іграшковими образами (ведмідь – зайчик, тато лев – левеня, слон – мишеня). 6.Розрізняє за характером контрастні п’єси чи контрастні частини музичного твору.

Елементарне музикування

Третій рік життя Четвертий рік життя
1.Розрізнює один звук та багато послідовно зіграних звуків(мелодія з 2-4 тактів). 2.Плескає в долоні за показом дорослого в такт музиці. 3.Виявляє бажання грати з музичними іграшками та дитячими музичними інструментами (брязкальця, бубни, дзвоники, музичні молоточки). 4.Відрізняє на слух звучання ударних інструментів від звучання клавішних (барабан чи бубен від фортепіано). 1.Відрізняє звучання одного звука від звучання інтервалу (Ч5,Б6,М6,Б7,М7,Ч8). 2.Відрізняє довгі та короткі звуки. 3.Виявляє бажання грати на дитячих музичних інструментах запропонований простий ритмічний малюнок (барабан, металофон, ксилофон). 4.Розрізняє на слух звуки скрипки, фортепіано, барабана, баяна, губної гармоніки (вказує його на малюнку). 5.Відтворює в плесканні елементарний ритмічний малюнок (3-5 звуків).

Музично – ритмічні рухи

Третій рік життя Четвертий рік життя
1.Радісно сприймає танцювальну та рухову діяльність. 2.Наслідує за дорослим певні рухи. 3.Намагається рухатися відповідно до характеру та темпу музики. 4.Вміє виконувати музично-ритмічні рухи разом з дорослим: а) вправа «Пружинка»; б) вправа «Ходимо – бігаємо»; в) вправа «Присіли – полетіли»; г) вправа «Плескання в долоні»; д) «Плескання в долоні»; е) «»Притопування ніжкою»; є) «Хода по колу»; ж) «Тарілочки»; з) «Ліхтарики»; і) «»Хода ланцюжком». 1.Виявляє бажання рухатися під музику. 2.Наслідує рухи за дорослим відповідно темпу та метро ритму муз. супроводу. 3.Змінює рухи відповідно зміні контрастних частин у музичному творі. 4.Володіє технікою наслідування за дорослим музично-ритмічних рухів: а) «Пружинка»; б) «Тарілочки»; в) «Синхронні змахи» обома руками над головою; г) «Плескання в долоні»; д) «Ліхтарики» зі зміною положення рук (вгору, до низу). е) «Гойдалка» ; є) «Кружляння у «Човнику» в парі»; ж) вправа «Ку-ку»(нахил вперед з розведенням рук в боки); з) вправа «Ну-ну-ну»; і) вправа «Ніжка на п’ятку»; к) вправа «Гуцулочка»; л) «Підстриби» на обох ногах; м) «Крок у бік»; н) «Уклін» (запрошення на танець); о) «Марширування» за направляючим; п) вправа «Чунга-Чанга» (подвійні нахили зі згинанням колін праворуч – ліворуч з триманням розкритих долонь на рівні обличчя); р) побудова кола.

Музично – слухова обізнаність (спів)

Третій рік життя Четвертий рік життя
1.Повторює за дорослим окремі слова в пісні чи мелодію на обраний склад. 2.Бере участь у звуконаслідуванні. 3.Підспівує знайому пісню. Емоційно виявляє бажання співати. 1.Повторює за дорослим пісню, вміє проспівати мелодію окремої фрази. 2.Емоційно наслідує голоси птахів та тварин. 3.Підспівує дорослому пісню з акомпанементом та без нього. 4.За проханням співає тихо чи голосно.

Музично – ритмічні рухи

Четвертий рік життя П’ятий рік життя
1.Виявляє бажання рухатися під музику. 2.Наслідує рухи за дорослим відповідно темпу та метро ритму муз. супроводу. 3.Змінює рухи відповідно зміні контрастних частин у музичному творі. 4.Володіє технікою наслідування за дорослим музично-ритмічних рухів: а) «Пружинка»; б) «Тарілочки»; в) «Синхронні змахи» обома руками над головою; г) «Плескання в долоні»; д) «Ліхтарики» зі зміною положення рук (вгору, до низу). е) «Гойдалка» ; є) «Кружляння у «Човнику» в парі»; ж) вправа «Ку-ку»(нахил вперед з розведенням рук в боки); з) вправа «Ну-ну-ну»; і) вправа «Ніжка на п’ятку»; к) вправа «Гуцулочка»; л) «Підстриби» на обох ногах; м) «Крок у бік»; н) «Уклін» (запрошення на танець); о) «Марширування» за направляючим; п) вправа «Чунга-Чанга» (подвійні нахили зі згинанням колін праворуч – ліворуч з триманням розкритих долоней на рівні обличчя); р) побудова кола. 1.Ритмічно і виразно рухається, відповідно до темпу та характеру музики. 2.Самостійно реагує зміною рухів на зміну темпу, динаміки, регістру. 3.Рухається без напруження рук та ніг. 4.Володіє достатнім для свого віку обсягом рухів: а)«Пружинка» з повертанням тулуба праворуч та ліворуч; б)«Тарілочки» з широкою амплітудою; в) «Побудова кола», хода по колу; г) «Плескання в долоні» відповідно пульсу музичного супроводу; д) «Ліхтарики» зі зміною положення рук (вгору, до низу, праворуч, ліворуч). е) «Легкий біг на носочках»; є) «Крокування в бік у «Човнику» в парі»; ж) «Кружляння навколо себе»; з)вправа «Ну-ну-ну» з нахилом вперед; і) вправа «Колупалочка»; к)вправа «Конячка» з просуванням вперед; л) «Підстриби» з просуванням вперед; м)«Уклін хлопчика», «Уклін дівчинки»; н)побудова колони, побудова шеренги; о)«Марширування», перебудова у 3 колони за допомогою орієнтирів; п) ) перебудова з 3 колон у одну.

Музично – слухова обізнаність (спів)

Четвертий рік життя П’ятий рік життя
1.Повторює за дорослим пісню, вміє проспівати мелодію окремої фрази. 2.Емоційно наслідує голоси птахів та тварин. 3.Підспівує дорослому пісню з акомпанементом та без нього. 4.За проханням співає тихо чи голосно. 1.Співає природнім голосом без напруження. 2.Чисто інтонує знайому пісню у зручному діапазоні. 3.Чує вступ, починає співати разом із дорослим. 4.Співає виразно, передаючи характер пісні, чітко вимовляє текст.


Критерії діагностики

музичних здібностей дітей середнього дошкільного віку.

Сприйняття музики

Четвертий рік життя П’ятий рік життя
1.Виявляє зацікавленість до слухання музики, емоційно відгукується на неї. 2.Розрізнює не музичні звуки (звуки природи, гомін міста, голоси птахів та звірів) та музичні(звучання музичних інструментів, спів). 3.Наявність улюблених музичних творів. Проявляє бажання слухати їх ще раз. 4.Уважно слухає музичний твір від початку до кінця. Виявляє емоційний відгук на нього руховою активністю. 5.Розрізнює на слух низький та високий регістри, ототожнює з іграшковими образами (ведмідь – зайчик, тато лев – левеня, слон – мишеня). 6.Розрізняє за характером контрастні п’єси чи контрастні частини музичного твору. 1.Емоційно відгукується на музику різного характеру (марш, танець, колискова). 2.Вміє уважно дослухати музичний твір від початку до кінця, висловити різноманітними словами емоційні почуття, що викликає музика. 3.Розрізняє двух частинну та трьох частинну форму музичного твору. Визначає частини, вступ, закінчення. 4.Розрізняє звук за висотою у межах «Сексти» та «Квінти», визначає низький та високий звук у інтервалі. 5.Чує довгі та короткі звуки. На вимогу дорослого, під час запропонованих зразків рівного ритмічного малюнку у різному темпі, визначає де довгі, де короткі звуки. 6.Вміє відплескати короткий ритмічний малюнок знайомої пісні.

Елементарне музикування

Четвертий рік життя П’ятий рік життя
1.Відрізняє звучання одного звука від звучання інтервалу (Ч5,Б6,М6,Б7,М7,Ч8). 2.Відрізняє довгі та короткі звуки. 3.Виявляє бажання грати на дитячих музичних інструментах запропонований простий ритмічний малюнок (барабан, металофон, ксилофон). 4.Розрізняє на слух звуки скрипки, фортепіано, барабана, баяна, губної гармоніки (вказує його на малюнку). 5.Відтворює в плесканні елементарний ритмічний малюнок (3-5 звуків). 1.Усвідомлено реагує на музичний супровід дорослого, погоджуючи свої дії з музичним інструментом, п’єсою (характером, темпом), передає простий ритмічний малюнок на ударних інструментах самостійно. 2.Дитина здатна зіграти нескладну мелодію з поступовим рухом. 3.Володіє прийомами гри на ударних дитячих інструментах. 4.Виявляє бажання вчитися грі на інших дитячих інструментах.

Музично – ритмічні рухи

П’ятий рік життя Шостий рік життя
1. Ритмічно і виразно рухається, відповідно до темпу та характеру музики. 2.Самостійно реагує зміною рухів на зміну темпу, динаміки, регістру. 3.Рухається без напруження рук та ніг. 4.Володіє достатнім для свого віку обсягом рухів: а)«Пружинка» з повертанням тулуба праворуч та ліворуч; б)«Тарілочки» з широкою амплітудою; в) «Побудова кола», хода по колу; г) «Плескання в долоні» відповідно пульсу музичного супроводу; д) «Ліхтарики» зі зміною положення рук (вгору, до низу, праворуч, ліворуч). е) «Легкий біг на носочках»; є) «Крокування в бік у «Човнику» в парі»; ж) «Кружляння навколо себе»; з)вправа «Ну-ну-ну» з нахилом вперед; і) вправа «Колупалочка»; к)вправа «Конячка» з просуванням вперед; л) «Підстриби» з просуванням вперед; м)«Уклін хлопчика»,«Уклін дівчинки»; н)побудова колони, побудова шеренги; о) «Марширування», перебудова у 3 колони за допомогою орієнтирів; п) ) перебудова з 3 колон у одну. 1.Ритмічно і виразно рухається, відповідно до темпу, жанру та характеру музики. 2.Самостійно реагує зміною рухів на зміну темпу, динаміки, регістру, частин, музичного твору. 3.Координує свої рухи з партнером. 4.Володіє достатнім для свого віку обсягом рухів, придумує свої рухи, проявляє танцювальну творчість (компанує танцювальні рухи за своїм бажанням відповідно характеру, змісту, темпу, метроритму музичного твору). 5.Легко опановує техніку виконання нових танцювальних рухів за показом дорослого: а) «Високий крок»; б) «Боковий галоп»; в) «Ланцюжок»; г)«Утворення декількох кіл з загального кола; д) «Сковзаючий крок»; е) «Перемінний крок»; є) «Вітрячок»; ж) «Дрібушечки»; з) «Крок «Польки»»; і) «Крокування маршем», перебудова трійками в три колони з одної; к) «Крокування маршем», перебудова з трьох колон в одну; л) побудова «Діагоналі».

Музично – слухова обізнаність (спів)

П’ятий рік життя Шостий рік життя
1.Співає природнім голосом без напруження. 2.Чисто інтонує знайому пісню у зручному діапазоні. 3.Чує вступ, починає співати разом із дорослим. 4.Співає виразно, передаючи характер пісні, чітко вимовляє текст. 1.Співає природнім голосом без напруження, «округлюючи звук». 2.Чисто інтонує з музичним супроводом та без нього. 3.Починає спів після вступу самостійно. 4.Вміє оцінити спів інших. 5.Самоконтролює вимову тексту під час співу.


Критерії діагностики

музичних здібностей дітей

старшої групи

Сприйняття музики

П’ятий рік життя Шостий рік життя
1.Емоційно відгукується на музику різного характеру (марш, танець, колискова). 2.Вміє уважно дослухати музичний твір від початку до кінця, висловити різноманітними словами емоційні почуття, що викликає музика. 3.Розрізняє двух- та трьох частинну форму музичного твору, визначає частини, вступ, закінчення. 4.Розрізняє звук за висотою у межах «Сексти» та «Квінти», визначає низький та високий звук у інтервалі. 5.Чує довгі та короткі звуки, на вимогу дорослого, під час запропонованих їм відплескувань рівного ритмічного малюнку у різному темпі, визначає де довгі, де короткі звуки. 6.Вміє відплескати короткий ритмічний малюнок знайомої пісні. 1. 1.Емоційно відгукується на музику різного характеру, розрізнює та називає жанри музики: марш, танець, колискова, пісня. 2.Визначає жанри танцю: народний («Гопак», «Бульба», «Краковяк»), класичний танець (балет, «Полька», «Вальс»), естрадний танець. 3. Вміє висловити різноманітними визначеннями емоційне забарвлення музики. 4.Усвідомленно сприймає форму музичного твору. 5. Розрізняє звук за висотою у межах «Сексти», «Квінти» та «Кварти» визначає низький та високий звук у інтервалі. 6.Чітко визначає довжину звуку, розрізнює «Восьму», «Четвертну», «Половинну» довжину ноти. 7.Впізнає знайому пісню за ритмом.

Елементарне музикування

П’ятий рік життя Шостий рік життя
1.Усвідомлено реагує на музичний супровід дорослого, погоджуючи свої дії з музичним інструментом, п’єсою (характером, темпом), передає простий ритмічний малюнок на ударних інструментах самостійно. 2.Дитина здатна зіграти нескладну мелодію з поступовим рухом. 3.Володіє прийомами гри на ударних дитячих інструментах. 4.Виявляє бажання вчитися грі на інших дитячих інструментах. 1.Виявляє цікавість до даного виду діяльності, спроможність відображати ритмічний малюнок у невеликій групі, осмислено ставиться до способів звукоутворення, чує гру інших учасників оркестру. 2.Дитина здатна зіграти нескладну мелодію з поступовим та стрибковим рухом. 3.Володіє простими прийомами гри на різних дитячих музичних інструментах.



Результати діагностики: молодший вік:

всього: 41 дитина

початковий рівень 18 дітей-44%; середній рівень 19 дітей- 46%; достатній рівень 4 дитини- 10%.

середній вік:

всього:47 дітей

початковий рівень 14 дітей-29,8%; середній рівень 22 дитини -46,8%; достатній рівень11 дітей-23,4%;

Старший дошкільний вік:

всього:76 дітей

початковий рівень 28 дітей-36,8%; середній рівень 34 дитини- 44,7%; достатній рівень 14 дітей-18,5%

Хореографія у закладі дошкільної освіти.

Хореографія в дитячому саду - це одне з найулюбленіших дитячих занять. Малюки настільки переповнені життєвою енергією, що абсолютно не можуть всидіти на місці і обов'язково всім видам діяльності обирають ту, де потрібно рухатися. Тому й заняття з хореографії в дитячому саду, який зазвичай проходить під веселу музику, здається малюкам привабливим.

Хореографія в дитячому садку має досить велику програму - дітей навчають базовим рухам, розвивається пластика, грація, координація рухів. Тут закладаються ази, і якщо у дитини є схильність до танців, зазвичай це видно вже на цьому етапі. Зрозуміло, гурток хореографії в дитячому саду не ставить за мету перетворити діточок у професійних танцюристів і балерин - програма передбачає тільки навчити дітей базовим рухам, пояснити поняття танцювальних позицій і навчити первинного розуміння суті танцю.Саме тому хореографія в саду не може повністю замінити відвідування додаткових курсів танців, якщо ваша дитина дійсно тягнеться до освоєння цього вміння. Якщо ж ваша дитина відвідує хореографію для дітей і не втрачає інтересу протягом декількох років, ймовірно, у вашій сім'ї росте дійсно талановитий танцюрист, і треба підтримувати та заохочувати його розвиток.

Основи хореографії для дітей – користь. Виховання дітей мистецтвом хореографії сприяють творчій реалізації потреб малюків в руховій активності. Однак крім банального задовільнення потреб в цьому також існує чимало плюсів:

 розвивається почуття ритму, темпу;

 дитина стає фізично сильніше і витриваліше;

 незграбних дітей серед тих, хто займається танцями, практично не буває - відпрацьовується спритність і координація рухів;

 гартується сила волі;

 розвивається уміння долати труднощі;

 виникає вміння працювати на результат;

 зміцнюється кісткова система і мускулатура;

 стимулюється розвиток пам'яті (вона потрібна для відтворення послідовності танцювальних рухів);

 дитина навчається уважного сприйняття;

 танець - творче заняття, тому мислення та уяву дитини також розвиваються;

 рухова активність зміцнює імунітет, і дитина росте здоровішою, ніж її однолітки;

 розвивається первинний художній смак;

 формується гарна постава;

 у дитини з'являються красиві і точні жести і рухи тіла;

 сором'ясливі діти набувають впевненості в собі.

Сучасна хореографія для дітей дійсно має безліч плюсів. До того ж, малюкам легко і приємно займатися бігом, стрибками і підскоками, і дитина заряджається позитивною енергією. Труднощі виникають там, де необхідно задіяти дрібні рухи, пов'язані з пальцями рук - однак і це легко подолати. До того ж, такі жести, освоєні в ранньому дитячому віці, сприяють більш чіткому малювання та раннього освоєння листи.

У сьогоденному вихованні дітей дошкільного віку існує багато проблем, серед яких однією із актуальних – сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій дитини перших 6 (7) років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання у школі.

Важливу роль у процесі виховання дошкільників відіграє хореографія тому, що танець за своєю природою є синтетичним видом мистецтва, який поєднує у собі духовно-культурний і тілесно-культурний компоненти, що сприяє різнобічному розвитку людини.

Дошкільні педагоги вважають, що прилучення дітей до танцювального мистецтва важливе для їх духовного збагачення, творчого розвитку й формування необхідних моральних та фізичних якостей. Особливо актуальною ця проблема є на етапі дошкільної освіти як першооснови соціокультурного становлення особистості.

У дошкільному віці створюються передумови для залучення дітей до занять хореографією з метою їх всебічного й гармонійного розвитку. Зміст і структура хореографічної діяльності відповідають віковим особливостям розвитку дошкільників, провідній ігровій діяльності дітей та історичній логіці розвитку хореографічного мистецтва.

Під час організації та проведення хореографічних занять з дітьми дошкільного віку доцільно використовувати танцювальні вправи різної спрямованості: пантомімічні (виразні рухи, пози, жести, міміка); танцювальні (рухи народно-сценічного, класичного, сучасного та елементарного бального танців); колективно-порядкові (фігурні та композиційні перешикування); корекційні (партерні та коригуючі рухи); музично-ритмічні (завдання на емоційне сприймання музики, музично-рухову координацію рухів та розвиток уваги, передачу ритмічного малюнка); творчі (імітаційні рухи, творчі ігри та завдання).

Доступний танцювальний та музичний репертуар в системі дошкільної освіти можна застосовувати не лише у хореографічній роботі, але й успішно інтегрувати в інші види дитячої діяльності (музичну, ігрову, театралізовану). Змістовне наповнення занять з ознайомлення дошкільників з навколишнім світом та природою, фізичного виховання, формування елементарних математичних уявлень сприятиме підвищенню пізнавального інтересу дітей, закріпленню знань у нетрадиційних формах, збільшенню об'єму рухової активності.

Поряд з навчальними завданнями на заняттях з хореографії слід вирішувати виховні. Так, виконання рухів дає змогу впливати на формування вольових якостей (наполегливості, організованості, дисциплінованості, витримки), а взаємодія хлопчиків та дівчат під час танцю сприяє засвоєнню навичок культури поведінки та спілкування (вміння запросити на танок та подякувати партнеру після його закінчення). Особливу увагу під час заняття слід звертати на хлопців, стимулюючи їх інтерес не тільки мужніми темами танцювального репертуару, але й підвищеним фізичним навантаженням.

Навчання дітей дошкільного віку різноманітним танцювальним рухам дозволяє одночасно вирішувати завдання естетичного та фізичного виховання. Саме в хореографічному мистецтві найбільш повно виявляється синтез тілесного та духовного компонентів, які розкривають широкі перспективи художньо-естетичного творчого та фізичного напрямку в розвитку дитини.

Так, тілесна культура танцю вирішує завдання, спрямовані на оптимізацію рухової активності, в залежності від індивідуальних та статево-вікових особливостей; підвищення функціональних можливостей організму та його гармонійний розвиток; попередження та виправлення незначних відхилень у фізичному розвитку дітей. Використання танцювальних елементів у системі фізичного виховання дітей дошкільного віку сприяє формуванню в них якісних характеристик рухів: виразності, ритмічності, чіткості, координованості, повільності та цілісності. Емоційна забарвленість танцювальних вправ надає рухам енергії та м'якості, більшого розмаху чи стриманості і в той же час сприяє їх розкутості та невимушеності. Танцювальна діяльність дозволяє вирішувати корекційно- профілактичні завдання: формування постави та корекцію деяких її порушень, попередження таких відхилень в анатомічній побудові стопи, як плоскостопість та косолапість.

Духовна культура танцювального мистецтва, в широкому плані, спрямована на залучення дітей до загальнолюдських культурних цінностей, а, у вузькому, сприяє розвитку художнього смаку та емоційних проявів дитини, вихованню позитивних форм поведінки та спілкування, формуванню навичок психорегуляції.

Танок як один із засобів розваги сприяє психологічній розрядці, подоланню негативних емоцій, зняттю напруження. Як відомо, у людини генетично закріплена необхідність психічної та фізичної рівноваги, тому люди завжди прагнуть танцювати, особливо діти, які в танці можуть виразити себе та задовольнити потребу в русі.

Саме за допомогою відповідних рухів, міміки, жестів, поз та музики дитина здатна передати свій настрій, почуття, переживання, влучно розкрити цілісний музично-руховий образ. Все це допомагає розвивати танцювальну творчість, під якою слід розуміти здібність дитини до створення нових рухів, варіантів комбінування та ускладнення знайомих елементів, а також вміння самостійно імпровізувати в процесі музично-рухової діяльності, у відповідності до особливостей музичного твору на основі доступних танцювальних та образних рухів.

Хореографія виконує не тільки загальноосвітні функції, а й може вирішувати завдання морально-етичного виховання. Так, під час хореографічних занять можно розширювати дитячі інтереси, розвивати вміння бачити прекрасне в хореографії та інших видах мистецтва, формувати навички культури одягу, поведінки та рухіз (зокрема, запрошення до танцю, яке підкреслює гідність і повагу до того, з ким танцюють і для кого танцюють), привчати до охайності, самостійності, відповідальності та обов'язкової дисципліни.

Танцювальна діяльність також сприяє психічному розвитку дитини: розширенню кругозору, активізації пізнавальних процесів, розвитку довільної уваги, пам'яті (зорової, слухової, м'язової), творчої уяви.

Поряд з іншими видами мистецтва танок відіграє значну роль у відродженні та збагаченні національної культури. Знайомство дітей з яскравим колоритом української хореографічної лексики, цікавими композиційними формами, своєрідним національним костюмом допомагає усвідомити значущість вітчизняних культурних цінностей та залучити підростаюче покоління до краси мистецтва, традицій, обрядів рідного народу, поступово розкриваючи перед ними його ментал

Кiлькiсть переглядiв: 3709